Час не міг бути більш значущим. 20 січня 2025 року, коли світ звернув увагу на інавгурацію Дональда Трампа, китайська компанія DeepSeek запустила свою високопродуктивну мовну модель R1, яка, як вважають, може конкурувати або навіть перевершувати ChatGPT-4 від OpenAI, і все це за частину вартості (оцінки коливаються від 6 мільйонів до 1 мільярда доларів США). Майже одразу після цього американський фондовий ринок відреагував: Nasdaq впав на 3, 1%, а S&P 500 знизився на 1, 5%. Запуск DeepSeek підкреслює загострення конкуренції в галузі штучного інтелекту між США та Китаєм, конфлікту, що загострився з 2017 року через митні збори, контроль за експортом та обмеження на ринку. Критики політики експорту чіпів США стверджують, що ці обмеження ненавмисно стимулюють внутрішні інновації Китаю, як це демонструють можливості DeepSeek. Здатність Китаю компенсувати обмежений доступ до якісних чіпів викликає занепокоєння щодо ефективності політики США. Для Азії гонка в галузі штучного інтелекту відкриває як можливості, так і виклики. Китайська модель за низькою ціною з відкритим кодом може стимулювати інновації в ринках, що розвиваються, кидаючи виклик таким усталеним компаніям, як OpenAI. Тим часом адміністрація Трампа оголосила про проект Stargate на 500 мільярдів доларів для зміцнення інфраструктури ШІ в США, тоді як очікується, що Китай інвестує понад 10 трильйонів юанів (1, 4 трильйона доларів США) у технології до 2030 року. За ефективного управління ці інвестиції можуть створити робочі місця та вдосконалити міжнародні партнерства в дослідженнях ШІ. Проте технічна конкуренція між США і Китаєм може поглибити глобальні розбіжності, ускладнюючи відносини для країн Азії, включаючи Австралію, коли вони балансують партнерства з Китаєм і США.

Яскравим прикладом є зростаюча залежність Південної Кореї від Китаю у постачанні критичних матеріалів для виробництва чіпів, що може вплинути на її позицію в технологічному конфлікті. Щоб зменшити залежність від Китаю, США посилили контроль над китайською участю в ключових галузях, включаючи мінеральний сектор Австралії. Австралія стикається з викликом балансування своєї позиції як великого експортера мінеральних ресурсів до Китаю, водночас зберігаючи безпекові зв'язки зі США. Крім того, екологічні наслідки зростаючої інфраструктури ШІ є актуальними, оскільки зростаючий попит на дата-центри навантажує електричні мережі та підвищує викиди. Інститут прогресу застерігає, що США повинні швидко розвинути значні енергетичні потужності, оскільки дата-центри можуть споживати 10% електрики до 2030 року, у порівнянні з 4% у 2023 році. Китай також стикається з різким зростанням споживання енергії, пов'язаним зі своєю цифровою інфраструктурою. Однак продуманий підхід до розширення ШІ може сприяти енергетичному переходу, як це демонструє акцент DeepSeek на алгоритмічній ефективності, а не на чистій обчислювальній потужності. Ця перспектива вказує на потенціал балансування технологічного прогресу з екологічною стійкістю, заохочуючи інвестиції в відновлювану енергію, особливо в Азії. Азійські економіки повинні навігувати складними рішеннями щодо розвитку ШІ, балансуючи геостратегічні відносини та енергетичні потреби. Якщо ринок буде домінувати, можуть з'явитися економічно ефективні рішення, що потенційно підривають партнерства США. У зворотному випадку, якщо геополітика домінуватиме, може виникнути заплутана система регуляцій. Ідеальний підхід може полягати в посиленні регіональних співпраць, таких як АСЕАН, пристосовуючись до цих розвиваючих викликів.