Останніми роками міські території по всьому світу все активніше впроваджують системи відеоспостереження на основі штучного інтелекту (ШІ) як ключовий елемент стратегій громадської безпеки. Ці передові системи використовують машинне навчання та комп’ютерне зір для аналізу відео у реальному часі з тисяч камер по містах, швидше і точніше за традиційні методи виявляючи потенційні загрози та підозрілі дії. Ця інтеграція свідчить про суттєвий поворот у управлінні громадською безпекою, перехід від звичних систем, що значною мірою залежать від людських операторів, які моніторять кілька потоків інформації і реагують уже після інцидентів. Підсилене ШІ спостереження може миттєво обробляти великі обсяги даних, виявляючи ненормальні поведінки прямо під час їхнього випадку і надаючи правоохоронцям швидкі сповіщення для проактивних дій. Наприклад, системи ШІ можуть розпізнати людей, що затримуються у заборонених зонах, виявляти зброю або визначати підозрілі натовпи, які можуть сигналізувати про неминучі загрози. Аналізуючи контекстуальні та рухові патерни, ШІ відрізняє нешкідливі дії від небезпечних, що зменшує кількість хибних спрацьовувань, характерних для традиційного контролю. Окрім реального часу, ШІ може аналізувати історичні кадри для допомоги у розслідуваннях, відстежувати осіб, яких цікавлять, та прогнозувати можливо небезпечні зони злочинності за допомогою виявлення трендів і кореляцій даних. Ця передбачувальна здатність сприяє більш ефективному розподілу ресурсів правоохоронних органів, потенційно попереджаючи злочини ще до їхнього скоєння. Проте розширення систем відеоспостереження на основі ШІ викликало гострі дискусії щодо приватності й громадянських свобод. Критики застерігають, що широке впровадження може спричинити масове спостереження, порушуючи приватне життя людині та сприяючи створенню поліцейського суспільства без достатнього контролю чи згоди.

Також викликають занепокоєння можливе зловживання даними з відеоспостереження, вбудовані упередження в алгоритмах ШІ, які нерівномірно атакують певні групи, і відсутність прозорого управління для забезпечення відповідальності. Захисники приватності наголошують на необхідності чітких регуляцій, що балансуватимуть між громадською безпекою і захистом особистих свобод. У відповідь кілька міст розглядають регуляторні заходи, включно з жорсткими політиками захисту даних, звітами про прозорість від правоохоронних органів і залученням громади до ухвалення рішень щодо місць і методів спостереження. Організації з цифрових прав закликають до регулярних аудитів для виявлення і виправлення упереджень алгоритмів, а також до створення надійних механізмів оскарження для осіб, які вважають, що їхні права порушено. Обговорення ролі ШІ у відеоспостереженні є частиною ширшої етичної дискусії про місце штучного інтелекту в громадських послугах — хоча технології підвищують безпекові можливості, вони ставлять перед суспільством питання захисту прав у все більш цифровому та взаємопов’язаному світі. Майбутнє, за словами експертів, передбачає використання в міських системах безпеки гібридного підходу, що поєднає ШІ з традиційною поліцією і громадськими стратегіями. Такий баланс спрямований на використання переваг технологій, зберігаючи важливу людську оцінку, необхідну для справедливості та об’єктивності. У міру того, як міста розвиваються і стикаються зі складними проблемами безпеки, важливий постійний діалог між політиками, технологами і громадою для відповідальної і прозорої реалізації систем ШІ — щоб підвищити безпеку, не порушуючи базових прав. Підсумовуючи, системи відеоспостереження на основі ШІ стають трансформативним чинником у міській громадській безпеці, забезпечуючи значне просування у запобіганні злочинності та швидкому реагуванні. Однак їх впровадження вимагає обережного підходу до питань приватності та етики. Правильне балансування допоможе надійно завоювати довіру громадськості і зробить ці технології ефективними у створенні безпечніших міст для всіх мешканців.