Адміністрація Трампа помітно активізувала використання контенту, створеного штучним інтелектом, зокрема мемів і відео, у своїх зусиллях з просування у соціальних мережах. Це явище означає зміну у політичному спілкуванні, що базується на застосуванні технологій AI для створення реалістичних і водночас провокаційних матеріалів, спрямованих проти політичних опонентів. Такі медіа, створені за допомогою AI, кидають виклик традиційним нормам політичної сатири і викликають невідкладні занепокоєння щодо дезінформації. Останні випадки ілюструють масштаб цієї тенденції. Один із прикладів — суперечливе відео, створене штучним інтелектом, на якому президент Трамп заливає брудом протестувальників, що має на меті спровокувати певну наратив і реакцію. Інший випадок — випуск комітетом національного республіканського сенатського комітету відео, яке штучним інтелектом змонтоване і неправдиво приписує занадто оптимістичні цитати лідеру меншості у Сенаті Чаку Шумеру. Ці широко поширені відео мають на меті посіяти розбрат і формувати громадську думку шляхом ретельно вигаданих фальсифікацій, маскуючись під справжні кадри. Президент Трамп і його прихильники активно поширювали і підтримували ці створені за допомогою AI матеріали, незважаючи на негативну реакцію. Критики, зокрема представники Демократичної партії та громадські діячі, наприклад музикант Кенні Логгінс, засуджують використання такої технології для політичних цілей, вважаючи, що це руйнує довіру громадськості, спотворює реальність і поглиблює політичну поляризацію. Зростаюча досконалість інструментів штучного інтелекту для створення дипфейків ставить серйозні питання, оскільки вони здатні переконливо відтворювати голоси, міміку облич і манери, що ускладнює навіть для досвідчених глядачів виявлення маніпуляцій. Цей технологічний прогрес перевищив можливості регулюючих органів щодо запобігання зловживанням. На даний час існує значна відсутність комплексного регулювання, яке б регулювало політичний контент, створений з використанням AI.

Експерти попереджають, що без належного нагляду поширення таких матеріалів може сприяти кампаніям з поширення дезінформації, які загрожують демократичним процесам і публічним дискусіям. Дипфейки мають потенціал впливати на вибори, підривати опонентів і спричиняти соціальні заворушення, що підкреслює необхідність у цільових правових і етичних стандартах. У відповідь на це захисники медіаграмотності наголошують на важливості озброєння громадськості здатністю критично оцінювати цифровий контент. Освітні програми, які навчають навичкам виявлення маніпульованих медіа, є надзвичайно важливими для протидії шкідливому впливу дипфейків. Просування скептицизму, перевірки джерел і довіри до надійних новинних ресурсів допомагає громадянам орієнтуватися у все більш ускладненому інформаційному просторі. Крім того, компанії-технології та платформи соціальних мереж закликають активізувати зусилля у виявленні та обмеженні дезінформації, створеної штучним інтелектом. Співпраця між політиками, експертами з технологій і громадянським суспільством є необхідною для створення інструментів для виявлення підозрілого контенту, маркування фальсифікацій і забезпечення прозорості онлайн-політичної реклами. Отже, стратегічне застосування адміністрацією Трампа мемів і відео, створених штучним інтелектом, уособлює ширший тренд у політичному спілкуванні, який розмиває межі між сатирою і дезінформацією. Хоча ці інструменти відкривають нові можливості для залучення аудиторії, вони також загрожують цілісності публічної інформації. Вирішення цих проблем вимагає багатогранного підходу, що включає регуляторні рамки, технологічні інновації і громадську освіту для захисту демократичного дискурсу від руйнівного впливу маніпульованих медіа.