Використання штучного інтелекту (ШІ) може здаватися магічним — введіть запит і одразу отримаєте відповідь. Однак ця ілюзія приховує величезні екологічні витрати. Один запит споживає приблизно в десять разів більше енергії, ніж стандартний пошук в інтернеті. За цією магією стоять величезні дата-центри, наповнені комп’ютерами, що вимагають величезної кількості енергії, води та природних мінералів, що стимулює трильйонну індустріальну революцію, яку описують як «найбільший інфраструктурний проект в історії». Це розширення залишає видимі рани на землі, а зростаючий вплив на навколишнє середовище вже впливає на життя людей. Безліч історій описують руйнівні втрати: знищені будинки, засоби до існування та громади. Спрюс-Пайн, мале містечко в Північній Кароліні, грає приховану, але критично важливу роль у ланцюгу постачання ШІ. Воно розташоване на головному джерелі високочистого кварцу у світі — важливому мінералі, з якого добувається до 90% світового запасу. Давні pegmatite-мінерали в Спрюс-Пайн сформувалися приблизно 300 мільйонів років тому. Цей кварц відправляють у Китай і Тайвань для виготовлення мікросхем напівпровідників — основних компонентів, необхідних для роботи моделей ШІ, що потребують величезних запасів енергії та води. Очікується, що попит на них стрімко зросте за наступне десятиліття. Компанія Elon Musk, xAI, збудувала найпотужніший у світі суперкомп’ютер для ШІ — Colossus — у Південному Мемфісі, де місцеві електромережі не могли задовольнити його енергетичні потреби. В результаті були встановлені газові генератори, що виділяють шкідливі забруднення в історично чорній спільноті, що викликало вимоги штрафів і розслідувань.

В інших місцях дата-центри вже споживають понад четверту частину електроенергії Вірджинії, що підвищує рахунки за комунальні послуги, збільшує забруднення, напружує водопостачання і створює екологічні та соціальні проблеми. У глобальному масштабі прогнозується, що дата-центри споживатимуть стільки ж енергії, скільки зараз Японія, і до 2030 року відповідатимуть енергоспоживанню Індії — фактично додаючи до мережі попит цілої індустріальної країни. Замість зменшення шкоди для навколишнього середовища інвестиції в інфраструктуру ШІ прискорюються. Американська компанія Stargate планує інвестувати щонайменше 500 мільярдів доларів у такі проекти, а після виходу США із Паризької кліматичної угоди збудовані масштабні дата-центри, наприклад «Project Ludicrous» від OpenAI у Техасі — більший за Центральний парк, — із запланованими ще щонайменше 20 по всій країні. Це швидке розширення конкурує за обмежені ресурси — електроенергію, воду й землю — що підвищує викиди вуглецю та цінники на комунальні послуги. Сумна правда полягає в тому, що наслідки вже очевидні. Через кілька днів після візиту до Спрюс-Пайн у регіоні спричинився ураган Гелен, найсмертоносніший у США після Катрини, який забрав життя понад 200 людей, забруднив річки стічними водами і шахтними відходами, зруйнував будинки й інфраструктуру. Хоча жоден ураган не можна цілком звинуватити у зміні клімату, наука ясно показує, що глобальне потепління спричиняє більш руйнівні та часті шторми, що досягають регіонів, непривичних до такої сили. Хоча деякі технічні лідери стверджують, що ШІ у майбутньому вирішить проблему клімату, наразі вона погіршується. Однак цей сценарій не є неминучим. ШІ може служити всьому суспільству або лише привілейованим кільком. Поточна політика у Вашингтоні сприяє швидкому промисловому розширенню, але зрештою саме місцеві громади мають підніматися для захисту свого довкілля. Сталий технологічний прогрес вимагає балансувати інновації з відповідальністю; інакше він ризикує позичати майбутнє замість його забезпечення.