Зі збільшенням популярності та впровадження технології блокчейн зростають занепокоєння щодо її впливу на навколишнє середовище — особливо високого споживання енергії. Майнинг блокчейну, особливо операції з використанням алгоритмів консенсусу доказу роботи (PoW), піддаються критиці за значне споживання електрики та суттєвий внесок у деградацію довкілля. Блокчейн підтримує багато криптовалют і децентралізованих застосунків, надійно записуючи транзакції та перевіряючи цифрові активи. Однак додавання нових блоків зазвичай вимагатиме складних обчислювальних завдань, що потребують значної обчислювальної потужності та енергетичних ресурсів. Алгоритми PoW, зокрема ті, що використовуються Bitcoin, залежать від майнерів, які розв'язують складні криптографічні задачі для підтвердження транзакцій і захисту мережі. Цей ресурсомісткий процес навмисно здійснюється для забезпечення безпеки і запобігання шахрайству. Основним недоліком є величезне споживання енергії: майнинг використовує потужне обладнання, яке працює цілодобово, і потребує електроенергії, порівняної з енергоспоживанням цілих країн. Оскільки значна частина світової електрики виробляється з викопних джерел, це сприяє зростанню викидів парникових газів і прискорює зміну клімату. Окрім викидів, екологічна шкода включає електронні відходи через застаріле обладнання та навантаження на місцеві енергосистеми, іноді спричиняючи вищі витрати на електроенергію й проблеми з інфраструктурою для мешканців. Ці питання викликали тиск на індустрію блокчейну щодо переходу до більш «зелених» і сталих практик. У відповідь з’явилися нові ініціативи та технології, що прагнуть зменшити екологічний слід майнингу блокчейну. Розробляються альтернативні механізми консенсусу, які потребують набагато менше енергії. Наприклад, алгоритми доказу ставки (PoS) замінюють енергомісткі обчислення ставками криптовалют для підтвердження транзакцій, суттєво зменшуючи енергоспоживання.

Ethereum, друга за розміром блокчейн, перейшов від PoW до PoS у відповідь на подібні проблеми. Крім того, збільшується інтеграція відновлюваних джерел енергії — сонячної, вітрової, гідроелектроенергії — у майнингові операції, особливо в регіонах, багатих на чисту електроенергію. Деякі компанії переміщуються до екологічних енергетичних мереж або створюють власну відновлювану інфраструктуру. Регулятори та екологічні активісти активно залучають сектор блокчейну до діалогу щодо прозорості та відповідальності. Пропонуються ідеї маркування криптовалют за рівнем викидів, встановлення обмежень на енергоспоживання та створення стимулів для сталих методів. Деякі уряди оцінюють вплив майнингу на довкілля і розглядають політики для збалансування інновацій та екологічної відповідальності. Освітні та просвітницькі заходи відіграють важливу роль у формуванні громадської думки й виборі інвесторами. Відповідь спільноти блокчейн на екологічну критику впливатиме на довгострокове впровадження технології: розробники, бізнес і користувачі несуть спільну відповідальність за сталий розвиток екосистеми. Попри ці виклики, блокчейн має значний потенціал у фінансовій сфері, управлінні ланцюгами постачань, безпеці даних та інших галузях. Зусилля щодо поєднання його переваг із концепцією екологічної відповідальності є важливими для відповідального і сталого розвитку. Підсумовуючи, зростаюча увага до екологічних впливів блокчейну співпадає з глобальними цілями сталого розвитку. Ключовими заходами для зменшення його екологічного сліду є перехід від енергоємних алгоритмів PoW до більш ефективних механізмів консенсусу, впровадження відновлюваних джерел енергії й розробка відповідних регуляцій. Зі продовженням інновацій баланс між технологічним прогресом і збереженням навколишнього середовища залишатиметься пріоритетом.