У швидкозмінній сфері штучного інтелекту суди США стикаються з безпрецедентними викликами у впровадженні технологій ШІ у судові процеси. Останній випадок у Фініксі, Арізона, висвітлює цю проблему, демонструючи як переваги, так і глибокі етичні складнощі використання ШІ в правовій системі. Випадок стосувався обвинуваченого, якому було призначено 10, 5 років ув'язнення за вбивство через необережність, і був особливо відзначений застосуванням відео, створеного за допомогою ШІ, під час винесення вироку. Це відео зображувало жертву, Крістофера Пелкі, нібито пробачаючого свого вбивцю, і було створене родиною Пелкі. Це стало одним із перших випадків, коли створений ШІ контент представлено у складі заяви потерпілого про вплив злочину. Голова суду високо оцінив це відео за його емоційний вплив, але захист оскаржив рішення, стверджуючи, що пок reliance on AI-generated content був недоречним і міг несправедливо вплинути на винесення вироку. Це оскарження підкреслює зростаючу дискусію щодо ролі ШІ у судовій системі і необхідність чітких судових керівних принципів. Приклад у Фініксі є частиною ширшої тенденції: суди по всій країні експериментують з ШІ та віртуальними технологіями. У Флориді суддя використовував віртуальну реальність для відтворення сцен злочину для присяжних, створюючи захоплюючий досвід, а у Нью-Йорку вдало застосували аватара ШІ для представлення формальних судових аргументів, що ілюструє потенціал ШІ у правовій адвокатській діяльності. Незважаючи на ці інновації, експерти попереджають про необґрунтований прийом ШІ у сфері правосуддя. Переконлива сила контенту, створеного штучним інтелектом, може маніпулювати емоціями і сприйняттям, викликаючи побоювання щодо поглиблення нерівностей, особливо для обвинувачених, які не мають ресурсів для ефективної протидії доказам або аргументам з боку ШІ. Крім того, виникають питання про достовірність і цілісність свідчень, створених за допомогою ШІ, що ставить під сумнів справжність людських свідчень і несе ризик спотворення, загрожуючи справедливості та правді у судових процесах. У відповідь деякі юрисдикції активно створюють керівні норми та механізми контролю.

Наприклад, Верховний суд Арізони заснував спеціальну комісію для розробки стандартів використання ШІ у судовій сфері, прагнучи збалансувати переваги ШІ з потребами у справедливості, прозорості й рівності. Юридична спільнота продовжує обговорювати важливі питання: як окремі суди можуть перевірити достовірність доказів, створених за допомогою ШІ?Які гарантії запобігнуть маніпуляціям або упередженості?Як можна забезпечити, щоб інтеграція ШІ у систему не позначилася негативно на уразливих або з обмеженими ресурсами сторонах? Вирішення цих питань є життєво важливим, оскільки роль судової системи сягає не лише винесення правосуддя, а й підтримки довіри громадськості до правової системи. Хоча ШІ відкриває можливості для покращення судових процесів, неправильне управління цими технологіями може підорувати її цілісність. Підсумовуючи, випадок у Фініксі з урахуванням необережного вбивства є прикладом передової, але суперечливої, практики використання ШІ у судових залах. Оскільки матеріали, створені ШІ, стають частиною юридичних аргументів та заяв потерпілих, суди мають обережно вирішувати складні етичні, правові та рівноправні питання. Співпраця суддів, юристів, технологів і етиків стане ключем до розробки політик, що дозволять ефективно використовувати переваги ШІ, зберігаючи справедливість і правосуддя. Постійний діалог і законодавчі зусилля у штатах, таких як Арізона, створюють приклад відповідального впровадження ШІ у судову систему США і для майбутніх років.