12 травня 2025 року делегати з усього світу зібралися у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, щоб обговорити критичну й нагальну проблему сучасної війни: регулювання автономних систем озброєння, керованих штучним інтелектом. Ці складні зброї, здатні самостійно розпізнавати та знищувати цілі без людського втручання, дедалі більше застосовуються в зонах конфлікту, таких як Україна і Газа, викликаючи глибокі етичні, правові й безпекові дискусії у всьому світі. Попри стрімкий прогрес і використання таких озброєнь з ІІ, міжнародна спільнота досі позбавлена всеосяжних обов’язкових угод щодо їхнього регулювання та експлуатації. З 2014 року обговорення в рамках Конвенції про класичну зброю (ККЗ)—мультинаціональному договорі, що контролює обмеження або заборону певних видів традиційної зброї, —займають головне місце у спробах заборонити або врегулювати повністю автономні системи озброєння. Однак зусилля щодо створення юридично зобов’язуючих стандартів через цю конвенцію просуваються повільно, ускладнені суперечками між країнами та питаннями суверенітету. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш підкреслив терміновість цієї проблеми, поставивши чіткий термін до 2026 року для створення чітких і ефективних правил. Його заклик спрямований на стримування безконтрольного поширення й застосування автономної зброї, попереджаючи, що їхня пролонгація може суттєво знизити поріг для збройного конфлікту і збільшити ризик непередбачених ескалацій. Досягнення консенсусу серед ключових світових гравців залишається значною перешкодою. Впливові країни, такі як США, Росія, Китай і Індія, висловили сумніви щодо підписання всеосяжного міжнародного договору, який міг би обмежити їхні військові можливості.

Натомість вони схиляються до розробки національних рекомендацій і добровільних заходів, наголошуючи на важливості державного суверенітету та стратегічних перевагах автономних технологій. Ця позиція викликає критику з боку правозахисників, експертів із контролю за озброєннями та громадських організацій, які попереджають, що без міцної міжнародної правової бази світ ризикує почати неконтрольовану гонку озброєнь із застосуванням штучного інтелекту. Звіти свідчать, що понад 200 різних автономних систем озброєння вже функціонують у світі, із задокументованим застосуванням у останніх конфліктах за участю Росії, України та Ізраїлю. Ці групи стверджують, що за відсутності суворого нагляду такі зброї можуть порушити основні людські права й міжнародне гуманітарне право, ухвалюючи смертельні рішення без значущого людського контролю. Саміт Генеральної Асамблеї ООН 12 травня став історичним моментом — вперше Асамблея провела офіційне засідання суто для обговорення складних викликів, пов’язаних з автономною зброєю на базі штучного інтелекту. Учасники висловили надію, що ця високорівнева дискусія сприятиме політичній волі та відкриє шлях до зобов’язуючих правових рамок перед наступними переговорами ККЗ у вересні. Напередодні цих переговорів світова спільнота стоїть перед важким завданням — збалансувати інноваційний розвиток оборонних технологій із критичною необхідністю захисту людства від потенційних незворотних наслідків ухвалення машинними системами життєво важливих рішень. Попри стрімкі технологічні здобутки, створення етичних, правових і операційних стандартів має йти паралельно, щоб запобігти нестабільності та підтримати міжнародний мир і безпеку. Поки країни обговорюють майбутнє війни у залах ООН, світ уважно стежить за подіями, усвідомлюючи, що результати цих дискусій визначать характер збройних конфліктів на покоління вперед. Просування вперед вимагає підвищеної прозорості, багатостороннього співробітництва і спільної відданості ідеї, що штучний інтелект служитиме заради миру, а не стане фактором руйнування.