Генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг відкрито критикував експортний контроль США, спрямований на обмеження доступу Китаю до передових штучних інтелектуальних чипів, назвавши цю політику «неуспіхом» під час своєї промови на конференції Computex у Тайпеї. Він стверджував, що замість уповільнення технологічного прогресу Китаю ці обмеження прискорили внутрішній розвиток AI-чипів, зокрема компаніями, такими як Huawei. Хуанг додав, що частка Nvidia на ринку висококласних AI-чипів у Китаї впала з приблизно 95% чотири роки тому до близько 50% зараз, головним чином через зростання процесорів, розроблених у Китаї та підтримуваних урядом. Хуанг також обговорив вплив останніх експортних обмежень США, включаючи заборону на чип H20 компанії Nvidia — спеціалізований AI-продуктовий процесор для Китаю, що змусило Nvidia зробити знецінення на 5, 5 мільярда доларів. Незважаючи на зусилля дотримуватися регуляцій, чип H20 все ж був заборонений, і Nvidia відповідно не планує виробляти нову версію чипу «Hopper» для Китаю, оскільки поточна версія вже суттєво знижена для відповідності правилам. Ці зауваження висвітлюють складну динаміку, коли політика США щодо обмеження технологічних можливостей Китаю випадково сприяє внутрішнім інноваціям у Китаї, зменшуючи залежність від зарубіжних технологій. Ця ситуація створює стратегічні виклики для компаній, таких як Nvidia, які стикаються з регуляторними та фінансовими перешкодами, змагуючись на ринках, що постраждали від геополітичної напруги.

Тим часом, внутрішня індустрія напівпровідників у Китаї швидко розвивається та потенційно може змінити майбутнє глобальної конкуренції. Ці події підкреслюють ширші побоювання щодо глобальних ланцюгів постачання технологій, експортних обмежень і гонки за домінування в сфері ШІ. Експерти галузі та політики спостерігатимуть за тим, як розвиватимуться інновації, конкуренція на ринках і міжнародні відносини в умовах цих напружень. Для Nvidia головним викликом залишається балансування між дотриманням регуляцій США і збереженням конкурентних позицій на світовому ринку AI-чипів. Відверта критика Хуана дає важливе розуміння справжніх наслідків експортних обмежень для транснаціональних корпорацій і може вплинути на майбутні обговорення політики щодо технологічних потоків між США та Китаєм. Підсумовуючи, експортні обмеження США, спрямовані на обмеження доступу Китаю до передових AI-чипів Nvidia, не досягли своїх цілей; натомість вони прискорили розвиток AI-чипів у Китаї, посилили конкуренцію на внутрішньому ринку та спричинили значні фінансові втрати для Nvidia. Ця невдача піднімає критичні питання щодо ефективності експортних контролів як засобу технологічної ізоляції у умовах тривалої геополітичної боротьби за домінування в сфері AI.