Останній візит президента Дональда Трампа до Близького Сходу ознаменував істотний перелом у політиці США щодо експорту передових мікросхем штучного інтелекту (ШІ). Ця поїздка стала своєрідним відходом від минулих обмежень, спрямованих на контроль поширення чутливих технологій. Під час туру Трамп схвалив великі угоди з ведучими країнами Персидику, особливо з Об’єднаними Арабськими Еміратами та Саудівською Аравією. Ці договори передбачали масштабну співпрацю між провідними американськими технологічними компаніями, такими як Nvidia, AMD та OpenAI, і їхніми партнерами в країнах Персидику. Зміна політики є частиною ширшої стратегії США, яка пов'язує доступ до сучасних технологій ШІ з всеосяжними торговими переговорами. Цей підхід відрізняється від попередніх заходів експортного контролю, введених адміністрацією Джо Байдена, що спрямовувалися на блокування передачі чутливих технологій країнам, пов’язаним із Китаєм. У рамках нової концепції відкриваються двері для союзних країн Персидику отримувати передові технології ШІ у межах торгових угод, що сприяє зміцненню економічних і технологічних зв’язків. Конкретним результатом цієї нової політики стало обіцянку Саудівської Аравії інвестувати близько 600 мільярдів доларів у США. Ці значні інвестиції підкреслюють глибину економічної взаємодії між США та країнами Персидику, що виникла внаслідок останніх угод. Крім того, кілька компаній, окрім виробників чіпів ШІ, швидко розширюють свою присутність у регіоні.

Зокрема, такі гіганти, як Scale AI, Google та інші провідні технологічні корпорації, активізують свою діяльність у Близькому сході, приваблені сприятливим діловим середовищем і стратегічними можливостями, які надають ці партнерства. Однак цей зсув у політиці викликав стурбованість серед експертів з питань безпеки. Критики попереджають, що широке експортування передових мікросхем ШІ до країн Персидику може поставити під загрозу довгострокове лідерство США у сфері розвитку ШІ. Вони побоюються, що така технологія може випадково підкріпити авторитарні режими, деякі з яких мають зв’язки з Китаєм, і таким чином дати можливість вороже налаштованим силам отримати чутливі можливості ШІ. Опоненти також стверджують, що ця стратегія суперечить давній політиці Трампа «Америка першою». Вони вважають, що заохочення офшорної розробки важливих технологій ШІ загрожує внутрішнім інноваціям та зменшує контроль США над ключовими технологічними досягненнями. Це може послабити здатність Америки формувати майбутній напрямок і застосування ШІ. Спеціальні побоювання викликає можливість неправильного використання надздібних моделей ШІ іноземними урядами, які мають ці технології, особливо у сферах таких як роз surveillance та кібероперацій. Також є тривога щодо посилення стратегічної залежності між США і країнами Персидику, що може ускладнити майбутні рішення у сфері економіки й зовнішньої політики. Підсумовуючи, поїздка Трампа до Близького Сходу спричинила суттєве переорієнтування в американській політиці щодо експорту ШІ, зосереджуючись на пліднішій технічній співпраці з партнерами по Персидику та пом’якшуючи попередні обмеження. Хоча цей крок обіцяє значні економічні інвестиції та зміцнення торговельних зв’язків, він водночас піднімає важливі питання щодо національної безпеки, технологічного домінування та майбутнього курсу американської зовнішньої політики. Розвиток ситуації вимагає ретельного контролю, адже баланс між економічними вигодами і захистом технологічного лідерства залишається вразливим на тлі зростаючої глобальної конкуренції.