Сенат США обговорює переглянуту пропозицію щодо введення п’ятирічної федеральної мораторії на регулювання штучного інтелекту (ШІ) на рівні штатів у зв’язку з побоюваннями швидкого розвитку ШІ та його впливу на приватність, безпеку та інтелектуальну власність. Спершу ініційовану сенатором Тедом Крузом, ця пропозиція передбачала позбавлення штатів, які ухвалювали власні правила щодо ШІ, доступу до федерального фонду широкосмугового зв’язку в розмірі 42 мільярди доларів, з метою впровадження єдиної федеральної системи. Однак така сувора міра зазнала критики, внаслідок чого була запропонована пом’якшена версія, яка обмежує фінансові наслідки новим фондом інфраструктури ШІ у розмірі 500 мільйонів доларів, поєднуючи потребу у національній єдності з автономією штатів. Сенатор Марша Блекберн допомогла сформулювати цю редакцію, домовившись про зменшення мораторію з десяти до п’яти років та виключення деяких сфер — таких як захист дітей в інтернеті й охорона зображень художників — із заборони за умов, що регулювання не буде необґрунтовано стримувати інновації у галузі ШІ. Тим часом штати, зокрема Теннессі та Техас, вже ухвалили закони, спрямовані проти несанкціонованого генерації контенту та шкідливого використання ШІ, що відображає зростаючі побоювання на рівні штатів, але з опором з боку федеральних законодавців, які підтримують цілісний національний регуляторний підхід. Незважаючи на ці компромісні рішення, 17 республіканських губернаторів виступають проти мораторію, посилаючись на право штатів самостійно вирішувати локальні проблеми ШІ та критикуючи федеральні обмеження як порушення їхньої влади.

Це розділення підкреслює постійний конфлікт між федеральною владою і суверенітетом штатів у регулюванні нових технологій. Міністр торгівлі Говард Лутник підтримує цей компроміс, вважаючи його збалансованою основою для відповідального розвитку ШІ у публічних інтересах. Навпаки, сенатор Марія Канвелл критикує цю пропозицію за переважання інтересів технологічних компаній над захистом прав споживачів і за відсутність сильних механізмів контролю. На федеральному рівні ще не прийнято суттєвих правил щодо регулювання ШІ, що залишає керівництво сферою досить невизначеним. Обговорення у Сенаті підкреслюють складність у створенні політики, яка захищає інтереси споживачів та штатів і одночасно сприяє технологічній конкурентоспроможності на національному та глобальному рівнях. Поки процес законодавчого ухвалення триває, його результат суттєво вплине на майбутнє управління ШІ у США і може визначити світові стандарти регулювання. Забезпечення безпечного, етичного і справедливого розвитку ШІ залишається важливою метою для законодавців, лідерів галузі та громадськості.