OpenAI, спершу високо оцінили за місію розробляти штучний загальний інтелект (ШЗІ) для широких інтересів людства, наразі опинилося у внутрішньому конфлікті та змінюваній стратегічній орієнтації, що спричинило дискусії у кругах технологій та етики. Основними фігурантами цієї турбуленції є співзасновник і головний науковий співробітник Ілля Сутскевер та генеральний директор Сам Альтман, чиї протилежні погляди виявляють глибокі напруги навколо пріоритетів організації, управління і вирішення етичних та безпекових викликів ШЗІ. Заснована як некомерційна організація, що прагне узгодити ШЗІ з людськими цінностями та покращити глобальне благополуччя, OpenAI у перші роки акцентувала увагу на прозорості, співпраці та обережності у запобіганні зловживанням. Однак із швидким зростанням можливостей штучного інтелекту компанія змістилася у бік комерційної вигідності та швидкого випуску продуктів, що створило конфлікт між інноваціями та відповідальністю. У 2023 році Сутскевер відкрито висловив глибоку стурбованість щодо напрямку розвитку OpenAI та існуючих екзистенційних ризиків, пов’язаних із ШЗІ. Його побоювання були настільки серйозними, що він запропонував заходи, наприклад, створення надійного бункеру для захисту ключових учених та забезпечення безперервності досліджень у разі катастрофи, спричиненої ШЗІ — що підкреслює серйозність оцінки ризиків розвитку штучного інтелекту. Тим часом напруження в керівництві зростали: побоювання Сутскевера щодо обходу безпекових протоколів перепліталися з критикою управлінського стилю Альтмана та культури компанії, яка, за повідомленнями, була токсичною та ігнорувала питання безпеки. Це призвело до боротьби за владу: Сутскевер і технічний директор Міра Мураті виступили за звільнення Альтмана з метою зосередитися на безпеці та етичному управлінні OpenAI.

Конфлікт досяг свого піку у листопаді 2023 року, коли Альтман був тимчасово звільнений з посади CEO, але швидко повернув контроль через підтримку співробітників і інвесторів. Цей випадок підкреслив уразливість і складність управління однією з найвпливовіших організацій у сфері ШІ, де кілька осіб мають зайву вагу і рішення, що значно впливають на суспільство. Після цієї кризи OpenAI активно розширила свої горизонти, залучаючи рекордні інвестиції для комерціалізації, що викликало критику щодо експлуатації працівників, порушень етичного контролю і концентрації влади у кількох великих технологічних компаніях. Важливо, що згодом обидва — Сутскевер та Мураті — залишили OpenAI для започаткування нових проектів, які спрямовані на безпечний і більш етично обґрунтований розвиток ШІ. Їхній вихід позначає важливу зміну керівництва та піднімає питання про майбутній шлях організації. Ця безперервна історія відображає ширші проблеми галузі: необхідність поєднати швидкий розвиток ШІ і комерційні інтереси з прагненням до справедливого розподілу переваг і відповідального управління ризиками. Оскільки ШІ продовжує трансформувати економіки, суспільства й глобальну політику, важливе питання — чи сприяє поточна траєкторія інклюзивному прогресу чи поглибленню нерівності та концентрації влади. Від ставки для людства залишається надзвичайно високою, оскільки OpenAI — колись інноваційний приклад етичного ШІ — має навігацію цими складними питаннями у контексті посилення конкуренції і високих ризиків.