Широке неправильне розуміння штучного інтелекту (ШІ), зокрема великих мовних моделей (ВММ), таких як ChatGPT, має важливі наслідки, до яких потрібно ставитися з особливою увагою. Хоча ШІ швидко розвивається, популярне уявлення часто неправильно трактує ці системи, приписуючи їм людські інтелект, емоції або свідомість — цим помилкам значною мірою сприяє маркетинг корпорацій. У цій статті досліджуються походження таких неправильних уявлень та їх глибокий вплив на суспільство. Історично нові технології зіштовхувалися з скепсисом і нерозумінням, і цю тенденцію продовжує ШІ, яка ускладнюється тим, як ці інструменти працюють і представлені. ВММ не мають свідомості і справжнього розуміння; вони функціонують за допомогою статистичних методів, передбачаючи текстові шаблони на основі величезних датасетів. Це ключове розходження часто приховується у публічних дискусіях. Автори Карен Хао, Емілі М. Бендер і Алекс Ханна критично аналізують компанії, що займаються ШІ, зокрема OpenAI, за антропоморфізацію ШІ для створення ілюзії емоційної та інтелектуальної взаємодії. Хоча цей підхід полегшує маркетинг, він вводить користувачів в оману, змушуючи їх вірити, що ШІ має справжнє розуміння або свідомість. Ці неправильні уявлення мають відчутний психологічний вплив. Деякі користувачі формують ілюзорні переконання щодо свідомості або духовного значення ШІ, що впливає на їхню взаємодію з ним у негативному ключі. Емоційні прив’язаності до ШІ — чи то терапевтичного, чи то випадкового характеру — відображають складний взаємозв’язок між людською психологією та технологіями. Зростаюча роль ШІ в традиційно людських сферах, таких як терапія, дружба і знайомства, підкреслює прагнення Кремнієвої долини до цифрової трансформації соціальних взаємодій.

Хоча ШІ може забезпечити підтримку і зручність, він ризикує замінити справжні людські зв’язки штучними замінниками, що може спричинити соціальну ізоляцію і зниження добробуту. Крім того, розвиток ШІ значною мірою залежить від людської праці — модерації контенту та підбору даних, яка часто виконується в умовах невизначеності і за мінімальну оплату. Це експлуатація праці піднімає етичні питання щодо реальних витрат прогресу ШІ і відповідальності корпорацій перед працівниками. Незважаючи на ці проблеми, суспільство зберігає сильний скепсис щодо ШІ, який слугує основою для підвищення рівня грамотності в сфері штучного інтелекту та відповідального його використання. Підвищена обізнаність може сприяти більш обґрунтованому й критичному розумінню, що допоможе уникнути шкоди. У кінцевому підсумку стаття закликає до реалістичної і твердої оцінки можливостей і обмежень ШІ. Важливо усвідомлювати, що ВММ не мають справжнього інтелекту чи емоцій, щоб запобігти шкідливим соціальним наслідкам неправильного використання ШІ. Через покращення освіти, прозору комунікацію компаній та етичний розвиток суспільство може використовувати переваги ШІ і водночас мінімізувати ризики. На завершення, технології ШІ, такі як ВММ, є потужними, але за своєю суттю статистичними інструментами без свідомості чи емоційної компетентності. Масове антропоморфізування та маркетингові наративи породжують небезпечні помилки, що впливають на людську психологію, соціальні зв’язки і умови праці. Заохочення точного розуміння і відповідального впровадження ШІ допомагає правильно орієнтуватися у його складностях, максимізуючи користь і зменшуючи шкоду. Постійний діалог між експертами, компаніями та суспільством має наголошувати на прозорості, етиці та освіті, щоб ШІ слугував найкращим інтересам людства.